15.12.2017

Культурна спадщина надихає людину на добрі справи і вчинки…

Кожен нарiд, хоть би дикий,

Любить свiй родимий край,

Любить отцiвськi язики,

Свою мову i звичай.

 

Антiн Могильницький

Народні традиції і обряди — це культурна спадщина, до того ж у кожного народу — своя. Іх історія сягає глибини віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту. І ми, нащадки великого народу, повинні берегти і примножувати це народне багатство, аби усвідомити, що є його частиною. Усвідомлення своєї причетності до великого народу є усвідомленням себе самого, своєї значимості у світі. Той, хто не знає своєї культури, цурається мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів.

В Подільському районі вже стало традицією на Андрія проводити в закладах культури веселі, запальні вечорниці.

13 грудня до української світлиці центральної районної бібліотеки завітали студенти медичного училища ім. В.Жуковського, щоб пригадати такий чудовий давній народний звичай - ворожіння на Андрія.

Їх гостинно зустріла господиня вечорниць – бібліотекар краєзнавчого відділу Надія Балабан, привітав зі святом Андрія, розповіла про його походження, познайомила з гаданнями, якими користувалися наші бабусі.

З жартами та приказками молодь розпочала Андріївські вечорниці. Дівчата гадали: мірялися чобітками до порогу, "сіяли коноплю", тобто рахували зернятка, заносили полінця дрівцят і по їх кількості вираховували собі нареченого, розкладали "балабушки", а голодний песик їх поїдав, пророкуючи дівчаткам швидке весілля.

Потім настала черга хлопців, які розповідали смішні небилиці, читали гуморески, веселили дівчат, а потім кусали Калиту, яка символізує сонце на щасливе майбутнє.

Всім присутнім була презентована книжкова виставка "Звичаї  нашого народу", де зібрана народознавча література саме нашого регіону.

Дзвінко лунали веселі українські пісні, щирий сміх супроводжував поїдання вареників та інших солодощів, які приготували господиня вечорниць.

А на завершення, за доброю традицію, кожній дівчині було подаровано вишневу гілочку зі щирими побажаннями щасливої жіночої долі, щоб вишня до Різдва зацвіла і долю на поріг привела.

Детальніше про захід читайте на сторінках блогу ЦБС