Питання - відповіді

Особи, що проживають не за місцем реєстрації 

 Чи можуть голосувати на місцевих виборах громадяни, які у день голосування перебуватимуть не за місцем постійної реєстрації?

Не можуть. Право голосу на місцевих виборах мають дієздатні громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років та які належать до відповідних територіальних громад та проживають у межах відповідного виборчого округу (місце проживання зареєстровано на відповідній території).

Чи є можливість тимчасово змінити місце голосування, звернувшись до відділу ведення Державного реєстру виборців для того, щоб проголосувати на місцевих виборах за місцевим фактичного проживання?

Ні, оскільки процедура тимчасової зміни місця голосування на місцевих виборах не застосовується.


Внутрішньо переміщені особи

Чи мають право громадяни України, які вимушено залишили свої домівки у Донецькій та Луганській областях, АРК, голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного перебування на території інших регіонів України?

Внутрішньо переміщені особи на місцевих виборах, які проводяться на території за місцем їх фактичного перебування, не голосують, оскільки вони не належать до відповідної територіальної громади.

Такі громадяни зможуть проголосувати на цих місцевих виборах за умови, якщо вони стануть членами відповідної територіальної громади, тобто зареєструють нове місце проживання на відповідній території згідно із Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ” (із занесенням відомостей про реєстрацію місця проживання до паспорта громадянина України).


Військовослужбовці

Чи можуть проголосувати на місцевих виборах військовослужбовці, які в день голосування перебувають у місцях тимчасової дислокації військових частин?

Утворення виборчих дільниць для підготовки та проведення голосування на місцевих виборах у місцях дислокації військових частин Законом не передбачено.

Чи мають право голосу на місцевих виборах громадяни України, які є військовослужбовцями строкової служби?

Не мають, оскільки ці громадяни України вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.

Чи мають право проголосувати на місцевих виборах військовослужбовці, що несуть службу за контрактом?

Так, якщо вони мають право голосу на відповідних місцевих виборах, тобто їх місце проживання зареєстровано на відповідній території. Такі військовослужбовці голосуватимуть на звичайних виборчих дільницях, до яких вони віднесені за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Чи може посвідчувати особу виборця, який є військовослужбовцем за контрактом, військовий квиток?

Не може. Статтею 3 Закону визначено, що документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України. Будь-які інші документи, які посвідчують особу виборця, у тому числі і військовий квиток, не є підставою для надання йому членами ДВК можливості проголосувати, навіть за умови наявності виборця у списку виборців.


Правоохоронці, що в день виборів виконують свої службові обов’язки на виборчій дільниці

Як проголосувати працівникам правоохоронних органів,  які виконуватимуть свої службові обов’язки в день голосування на виборчій дільниці?

Вони зможуть проголосувати на цій дільниці лише у тому випадку, якщо відноситимуться до цієї дільниці за своїм зареєстрованим місцем проживання.


Ув'язнені

Чи голосують на місцевих виборах особи, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі?

Громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.

Чи можуть проголосувати на місцевих виборах особи, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, та які знаходяться в слідчому ізоляторі (СІЗО)?

Не можуть. У таких установах, як слідчі ізолятори, під час проведення місцевих (на відміну від загальнодержавних) виборів спеціальні виборчі дільниці, утворені на постійній основі відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України”, не використовуються.

Як проголосувати виборцям за місцем свого перебування, якщо вони нездатні пересуватися самостійно?

Згідно вимог п. 2 ч. 3, ч. 5 ст. 78 Закону України «Про місцеві вибори» виборець, який за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я тимчасово нездатний пересуватися самостійно і має бажання проголосувати за місцем свого перебування (проживання), поштою або через інших осіб, не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів подає до дільничної виборчої комісії виборчої дільниці, на якій він включений до списку виборців, власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування (проживання) із зазначенням такого місця.

Заява викладається в довільній формі.

До заяви додається довідка медичної установи про стан здоров’я виборця, яка засвідчує факт його тимчасової нездатності пересуватися самостійно.

Ця заява є зобов’язанням виборця забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених цим Законом.

Виборець, який постійно нездатний самостійно пересуватися, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка про постійну НСП, заяву про забезпечення голосування йому на дому до виборчої комісії не подає і виборча комісія зобов’язана сама організувати голосування на дому.

Але якщо виборець, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка про постійну НСП бажає проголосувати на виборчій дільниці, він повинен до 12 години останньої суботи перед днем голосування письмово або особисто повідомити відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування.


Як звернутися виборцю до органу ведення Реєстру щодо його включення до Державного реєстру виборців?

Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру. Особа, яка звернулась до органу ведення Реєстру подає письмову заяву та паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України.

Орган ведення Реєстру перевіряє достовірність вказаної інформації у заяві особи. За результатами перевірки орган надсилає на виборчу адресу виборця довідку про його включення до Реєстру або повідомлення виборцю про відмову в задоволенні заяви виборця.

  

Начальник відділу ведення

Державного реєстру виборців                                                      В.І. Чабанова

_____________________________________

 

Порядок підготовки і надання документів щодо надання статусу учасника бойових дій особам, які мають на це право

- Щодо військовослужбовців, які звільненні з військової служби і не отримали статус і посвідчення «Учасник бойових дій»

- районні військові комісаріати здійснюють підготовку і надання документів за підпорядкованістю  щодо надання статусу «Учасник бойових дій» до обласних  військових  комісаріатів.

Затверджено загальний перелік документів, які є підставою для отримання статусу учасника бойових і дій і в обов’язковому порядку подаються на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій учасників антитерористичної операції, а саме:

- довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

- витяги із наказів по стройовій частині про вибуття  в район виконання завдань антитерористичної операції та прибуття до військової частини після виконання завдань антитерористичної операції;

- витяги із наказів по стройовій частині керівника сектору антитерористичної операції  про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації;

- копії посвідчень про відрядження (в разі їх наявності);

- копії документів про отримання поранень;

- згоду на збір та обробку персональних даних;

- копію першої сторінки паспорта громадянина України.

Всі копії документів повинні бути завірені підписом командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу, установи, закладу) та скріплені гербовою печаткою.

Для отримання необхідної інформації ,щодо отримання статусу «Учасник бойових дій» при необхідності звертатися до Котовсько-Красноокнянського ОМВК.

 

Телефон для довідок     2-59-59

 

ТВО військового комісара Котовсько-Красноокнянського ОМВК

Полковник                                                                    В.Г.БАГУЗОВ

 

Питання:     Які терміни розгляду звернень громадян?

Відповідь:  Відповідно до ст.. 20 Закону України «Про звернення громадян» - звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

 

Начальник відділу діловодства та контролю апарату райдержадміністрації                                 Л.Г. Болсун

 

 

Протягом якого терміну виплачуються державні соціальні допомоги управлінням соціального захисту населення? 

Управління соціального захисту населення Котовської районної державної адміністрації призначає  державні соціальні допомоги  згідно Законів України:

«Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми»;

«Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства»;

 «Про забезпечення організаційно – правових   умов  соціального захисту дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування»;

 Постанови Кабінету Міністрів України від  22 лютого 2006 р.  № 189  “Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину  або місце проживання їх невідоме»;

Постанови КМУ від 31.01.2007 року №81 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам  - вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг».

Всі державні допомоги, згідно законодавства України, виплачуються протягом поточного місяця, тобто з 1 числа до 31.

 Начальник управління соціального захисту

населення районної державної адміністрації                                С.Б.Назаренко 

 

Чи має право спадкоємець земельної частки (паю) розірвати договір з орендарем для самостійного користування земельною ділянкою (якщо в договорі оренди вказано, що при зміні власника земельної частки (паю) договір чинності не втрачає)? 

Відповідно до пункту 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю): «В разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника». Дане положення відповідає загальному принципу оренди, викладеному у частині 1 статті 770 Цивільного кодексу України: «У разіз міни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця».

В той же час власник земельної частки (паю) може скористатися своїм правом на виділення цього паю в натурі (в результаті замість наявного сертифікату він отримає свідоцтво про право власності на земельну ділянку).

Відповідно до розділу ІХ Закону України «Про оренду землі»: «Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта (з 1 січня 2013 року замість державних актів видають свідоцтва на право власності) на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін».

Але це переукладення можливо лише в разі досягнення згоди між сторонами. Це підтверджується і судовою практикою. Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає: «Положення п. 8 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України та розділу IX  Закону України «Про оренду землі» не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі іншихосіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору».

Відтак – якщо Ви отримали у спадок земельну частку (пай), котра перебуває в оренді, виділили її в натурі (на місцевості), оформили право власності на таку земельну ділянку та бажаєте самостійно господарювати на такій земельній ділянці – продовжувати існуючий договір з орендарем це ваше право, а не обов’язок. Закон дозволяє вам скористатися таким вашим правом незалежно  від волі орендаря.

При небажанні переукладати існуючий договір оренди, Вам необхідно звернутися із письмовою заявою на адресу орендаря (котру необхідно відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату), в якій зазначити, що Ви, як спадкоємець та власник земельної ділянки маєте намір обробляти земельну ділянку самостійно. До заяви слід додати копіїдокументів, які засвідчують факт прийняття вами спадщини та правовстановлюючих документів на землю.  

Чемпіонат району з футболу. 

Вихідними днями, 12-13.10.13 р пройш ли ігри 19 туру першості району з футболу серед колективів сільських Рад та АПК району. Відбулося п’ ять календарних ігор, які завершилися з таким результатом: Ст.Кульна - Новоселівка 2 - 0:0, Большевик – Новоселівка - 0:3, Оболонь – Куяльник -3:2, Фонтан – Телегул -3:0, Металіст - Федорівка 4:2, Гонората – Мардарівка 0:3. Впевнено лідирує команда «Металіст», яка набрала 49 очків. А ось за 2-3 місце йде запекла боротьба між командами «Куяльник» (36 очка), «Гонората» (36 очка) та «Новоселівка» (36 очок), щоправда у команді «Гонората» та «Новоселівка» є по одній грі в запасi. На 5 мiсц i з 34 очками знаходиться команда “ Фонтан “, а на 6 - “ Оболонь “ з 30 очками.
До кінця першості залишилось 3 тура, тому у всіх команд ще є можливість покращити своє турнірне становище.

 

Турнірна таблиця виглядає в такому порядку : 

1. «Металіст» ст.Борщі 49 оч.
2. Гонората с.Гонората. 36 оч.
3. ФК «Куяльник» 36 оч.
4. ФК « Новоселівка» с.Новоселівка. 36 оч.
5. ФК «Фонтан» с.Гидерим. 34. оч. 
6. ФК «Оболонь» с.Бочманівка 30 оч.
7. ФК «Федорівка» 22 оч.
8. «Новоселівка - 2» 22 оч.
9. «Телегул» с.Липецьке. 21 оч.
10. ФК «ст. Кульна» с. Ст. Кульна. 18. оч.
11. ФК «Мардарівка» с.Мардарівка. 12. оч
12. ФК «Большевик» КПУ. 3. оч

Головний спеціаліст сектору сім’ї 
молоді та спорту райдержадмінісрації
Лукашенко К.Б.

Актуальні питання соціального захисту населення

Хто має право на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім ’ям?

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Прожитковий мінімум для сім’ї — визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України „Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

Малозабезпечена сім’я — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.
Ця допомога призначається відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та Постанови Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям».

Хто включається до складу сім’ї при визначені права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям?

До складу сім’ї включаються:

- чоловік, дружина;

- рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей;

- неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;

- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;

- особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним;

- жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей.

Водночас  до складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Куди  звертатись за призначенням державної соціальної допомоги?

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

Державна соціальна допомога призначається  за місцем реєстрації уповноваженого представника сім’ї чи за місцем фактичного проживання ?

Допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Потрібно зазначити, що у цьому випадку рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Які документи необхідно подати до управління соціального захисту населення для призначення державної соціальної допомоги?

Для отримання допомоги потрібно подати заяву, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

-           документ, що посвідчує особу;

-           довідка про склад сім’ї;

-           декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

-           довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

На який строк призначається державна соціальна допомога?

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення  соціальної  допомоги  на   наступний   строк  уповноважений  представник 

сім’ї  подає  заяву  і  декларацію про  доходи та майно.  Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі  змін  у  складі  сім’ї  або  у  разі,  коли  між поданням заяви на  призначення соціальної допомоги на наступний строк та  припиненням  виплати  раніше  призначеної  соціальної  допомоги  минуло  більше календарного місяця.

Випадки коли допомога не призначається

У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках коли:

-      працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;

-       під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;

-      особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

-       у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди ) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;

-       у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Умови припинення виплати допомоги

 Виплата    раніше     призначеної    соціальної   допомоги  припиняється:
- якщо сім’єю приховано або навмисно подано  недостовірні  дані  про її доходи та майновий стан,  що вплинули на встановлення права  на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були  надміру виплачені кошти, — з місяця, в якому виявлено порушення;
- у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин,  що унеможливлюють виплату  соціальної  допомоги  (зокрема,  смерть  одинокої  особи),  -  з  місяця,  що  настає  за місяцем,  в якому  відбулися зміни;
- за заявою уповноваженого представника сім’ї -  з  місяця,  що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою. 

Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям

Розмір допомоги — це різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї (встановлюється щорічно законом про державний бюджет) та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 % від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Держкомстатом і Держкомсім’ямолоддю.

Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб, кожного разу визначаються законом про бюджет на відповідний рік.

Знайте!  Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, — на 20 %.
Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 %.
Пам’ятайте! Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років у 2011 році на 60 гривень, у 2012 році — на 120, у 2013 році — на 180, у 2014 році — на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років збільшується у 2011 році на 100 гривень, у 2012 році — на 230, у 2013 році — на 360, у 2014 році — на 500 гривень.

Приклад розрахунку допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2013 році: 
Сім’я складається з 4 осіб (двоє дітей – 4 та 5 років, батько та мати), середньомісячний дохід сім’ї – 1000 грн.
З 1 січня 2013 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги для сім’ї становить: 2085,54 грн. (240,87 грн. х 2 працездатних + 801,90 грн. х 2 дітей до 6 років).
(Цифри 240,87 грн. та 801,90грн. – з ЗУ “Про державний бюджет на 2013 рік”)

Крім того на кожну дитину від 3-х до 13 років доплата у сумі 180,00 грн.
Розмір допомоги з січня 2013 році становить 1445,54 грн. (2085,54 – 1000,00 + 180,00 + 180,00).

 Нормативно- правові документи, які можуть бути корисними щодо призначення і виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

Постанова Кабінету міністрів України від 24 лютого 2003 р. N 250Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. 

Яка тривалість щорічної відпустки державного службовця? Чи можливо перенести на інший термін до встановленого графіком щорічну відпустку або отримати компенсацію за невикористані працівником щорічні відпустки?

Згідно із ст. 35 Закону України „Про державну службу” державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 р. № 250 (із змінами) державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надають додаткову оплачувану відпустку тривалістю п’ять календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на два календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України і Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 27.01.99 р. № 13- 294/10/364 „Про порядок надання державним службовцям додаткової оплачуваної відпустки” визначено, що додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону України „Про відпустки”.

Частиною 4 ст.24 зазначеного закону передбачено, що на бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток немає бути менш ніж 24 календарних дні.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Настання обставин зазначених п.1-4 ч.2 ст. 11 Закону України „Про відпустки” не означає, що працівник може на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, безпосередньо наступний за днем припинення дії цих обставин. У разі перенесення щорічної відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і керівником установи.

Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за угодою сторін переноситься на інший період з додержанням ст. 12 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст. 11 Закону України „Про відпустки” забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль.

Начальник відділу організаційно – кадрової

роботи апарату районної державної адміністрації           Т.В.Кунаренко 

Чи є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників»? 

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336 затверджений Випуск 1 „Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник) є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у Класифікаторі професій (ДК 003-95). Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад.

Довідник є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Довідник складається з Випусків і Розділів випусків, які згруповано за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Розділи Випусків співвідносні з Розділами класифікації професій за Класифікатором професій ДК 003-95, а саме: "Керівники", "Професіонали", "Фахівці", "Технічні службовці". Зміст Випуску або Розділу випуску складається із "Вступу" та "Кваліфікаційних характеристик", вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі Розділи: "Завдання та обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги". За необхідності може бути додатковий Розділ "Спеціалізація".

У Розділі "Завдання та обов'язки" наведено типові професійні завдання, обов'язки та повноваження для певної посади, посилання на галузь необхідних знань.

У Розділі "Повинен знати" наводяться основні вимоги до спеціальних знань, необхідних для виконання відповідних типових завдань та обов'язків, а також знань законодавчих актів, положень, інструкцій та інших нормативних документів, методів і засобів, які працівник повинен вміти застосовувати під час виконання своїх професійних обов'язків.

У Розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначено відповідно до певної посади вимоги до освітнього та освітньо- кваліфікаційного рівня, вимоги до післядипломної освіти і мінімальні вимоги до стажу роботи.

Для професійної групи "Керівники" вимоги визначено залежно від рівня та функцій управління і керівництва, які відрізняються за своєю складністю та відповідальністю: керівники первинних структурних підрозділів, керівники структурних підрозділів вищого рівня, керівники підприємств, установ, організацій. Для професійної групи "Професіонали" визначено вимоги повної вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем - магістр, спеціаліст та чотирирівневе кваліфікаційне категоріювання. Для професіоналів, зайнятих на складних і відповідальних роботах (інженер- конструктор, інженер-електронік тощо), запроваджено п'ятирівневе кваліфікаційне категоріювання.

 Для професійної групи "Фахівці" визначено вимоги базової або неповної вищої освіти з освітньо-кваліфікаційним рівнем - бакалавр, молодший спеціаліст та трирівневе кваліфікаційне категоріювання. В окремих випадках визначаються вимоги повної вищої освіти з освітньо- кваліфікаційним рівнем - спеціаліст.

Для професійної групи "Технічні службовці" визначено вимоги професійно-технічноїосвіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві, у сферіпослуг.

Начальник управління праці

райдержадміністрації                                                 С.Б. Назаренко

Якими документами згідно законодавства України слід керуватися при наданні щорічної основної та додаткових відпусток?

Згідно зі ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам визначено Кодексом законів про працю України та Законом України „Про відпустки” (далі – Закон).

Щорічні відпустки складаються з основної та додаткових відпусток.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.

Додаткові відпустки надаються працівникам за таких підстав:

1) за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону);

2) за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

3) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість цієї відпустки, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до статті 8 Закону щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я,— тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97р. № 1290 (додаток 2 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679 (із змінами);

2) працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, проводиться власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до статті 10 Закону щорічна додаткова відпустка передбачена пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 Закону надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Які норми забезпечення пільговиків твердим паливом та скрапленим газом?

Начальник відділу організаційно – кадрової роботи апарату райдержадміністрації Т.В.Кунаренко

Питання. Які пільги надаються громадянам, які мають статус дитина війни?

Відповідь:

Зазначеній категорії громадян надаються пільги відповідно до статті 5 Закону України “Просоціальний захист дітей війни”, зокрема право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.

Згідно зі статтею 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до комунальних послуг належать: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів. Тобто, квартплата не належить до комунальних послуг.

Отже, діти війни права на 25-відсоткову знижку за квартплату не набувають.

Щодо питання пільгового проїзду.

Відповідно до вищезазначеної статті дітям війни передбачений безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання.

Статтею 37 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що пільгові перевезення осіб, які відповідно до законодавства користуються такими правами, здійснюються пасажирськими перевізниками усіх форм власності та підпорядкування. Відмова від пільгового перевезення є порушенням чинного законодавства і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 35 зазначеного Закону України “Про автомобільний транспорт” автобуси, що працюють в режимі маршрутного таксі, відносяться до транспорту загального користування, на який розповсюджується дія чинного законодавства щодо пільгового проїзду окремих категорій громадян.

Будь-які обмеження пільгових перевезень, зокрема, по кількості категорій пільговиків, прийняті місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, є порушенням чинного законодавства.

Начальник відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Рачинська Т.В.

Питання. Якими документами підтверджується право на пільги багатодітним сім’ям?

Відповідно до статті 1 Закону України „Про охорону дитинства” термін „багатодітна сім’я” - це сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей. Згідно зазначеного Закону дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України здійснено передачу сектором у справах сім’ї молоді та спорту управлінню праці та соціального захисту населення, а також надавачам житлово-комунальних послуг і послуг зв’язку списків багатодітних сімей, що підтверджуватимуть їх статус.

Оскільки виготовлення посвідчення багатодітної сім’ї потребувало часу, єдиною підставою для надання пільг зазначеній категорії пільговиків з 01.01.2010 р. були списки багатодітних сімей, які надавалися до організацій - надавачів послуг відповідними структурними підрозділами у справах сім'ї, молоді та спорту, а з серпня 2010 року - і посвідчення багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї встановленого зразку.

У даний час не всі багатодітні сім’ї отримали відповідні посвідчення, тому підставою для надання пільг зазначеній категорії пільговиків є і посвідчення, і списки багатодітних сімей.

Завідувач сектору з питань сім’ї, молоді та спорту районної державної адміністрації Сакара Л.П.

Питання. Яка тривалість щорічної відпустки державного службовця? Чи можливо перенести на інший термін до встановленого графіком щорічну відпустку або отримати компенсацію за невикористані працівником щорічні відпустки?

Згідно із ст. 35 Закону України „Про державну службу” державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 р. № 250 (із змінами) державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надають додаткову оплачувану відпустку тривалістю п’ять календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на два календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.

Листом Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України та Міністерства праці та соціальної політики України від 27.01.99 р. № 13-294/10/364 „Про порядок надання державним службовцям додаткової оплачуваної відпустки” визначено, що додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону України „Про відпустки”.

Частиною 4 ст. 24 зазначеного закону передбачено, що на бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток немає бути менш ніж 24 календарних дні.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Настання обставин зазначених п.1-4 ч.2 ст. 11 Закону України „ Про відпустки” не означає, що працівник може на свій розсуд вирішувати питання про перенесення відпустки на період, безпосередньо наступний за днем припинення дії цих обставин. У разі перенесення щорічної відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і керівником установи.

Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за угодою сторін переноситься на інший період з додержанням ст. 12 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст. 11 Закону України „Про відпустки” забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль.

Начальник відділу організаційно – кадрової роботи апарату райдержадміністрації Кунаренко Т.В.